ОКОЛІТИ, ЛІЮ, ЄШ,
Околіти, лію, єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 48.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОКОЛІЯ, ЛІЇ, →← ОКОВИТКА, КИ,